Основні роботи

Розробка нормативної та наукової бази запобігання, реагування і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та подолання наслідків Чорнобильскої катастрофи.

Підготовлено звіт МНС “Захист населення і територій України від надзвичайних ситуацій. Річна доповідь за 1997 рік”. Річний звіт МНС України є першою спробою узагальнити і систематизувати наявну в країні інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У 1999 році така ж доповідь була підготовлена за 1998 рік.

З метою аналізу ефективності заходів щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи було підготовлено звіт МНС “Виконання у 1997 році Національної програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Річна доповідь”. Такий же звіт було підготовлено за 1998 рік.

У 1998 році TESEC розроблені наукові основи та підготовлено Класифікатор надзвичайних ситуацій, на основі яких була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” та затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій”. Метою положення є створення єдиної системи класифікації надзвичайних ситуацій та визначення їх рівнів, забезпечення оперативного і адекватного реагування на такі ситуації.

Розроблено наукові основи та підготовлено Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, на основі яких була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198 “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” та затверджено “Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.

Розроблено “Концепцію створення Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в Україні на 1999-2002 роки”, в якій сформульовано основні цілі та завдання Державної програми створення ЄДС.

Згідно з проектом BISTRO TACIS BIS/98/030/01 розроблено "Концепцію Програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на період 2000-2005 рр."

У Києві 10-11 листопада 1998 року було проведено семінар “Єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації”.

 

Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 29.07.1999 р. № 12026/4, наказу МНС України від 14.09.1999 р. № 251 розроблено "Національну програму з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2001-2005 роки та до 2010 року".

Згідно з дорученням Комітету Міністрів Ради Європи підготовлено доповідь "Ризики наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і оцінка ефективності контрзаходів".

Роботи проводились відповідно до пункту 9.2 рішень 952 зустрічі Комітету Міністрів Ради Європи - 15 грудня 1998 року: "Допомога постраждалим внаслідок Чорнобильського лиха" (СМ/Del/Dec(98) 641/9.8, 645/9.3,CM(98) 201, GR-E (98) 10) згідно доручення Частково відкритої угоди Ради Європи з питань попередження, захисту та наданню допомоги у випадку великих природних та техногенних аварій і катастроф.

Згідно розпорядження Міністра від 6.05.2000 р. № 33р, 11 - 12 травня 2000 року було проведено Міжнародний семінар “Законодавчий базис аварійного реагування. Національне планування реагування в разі ядерних та радіаційних аварій”. У семінарі прийняли участь фахівці з МАГАТЕ, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), Міністерства палива і енергетики, Національної атомної енергогенеруючої компанії (НАЕК), Інституту підтримки експлуатації АЕС (ІПЕ АЕС), Державного аварійного технічного центру (ДАТЦ), Міністерства екології та природних ресурсів, Запорізької, Південно-Української, Рівненської, Хмельницької, Чорнобильської атомних станцій а також з управлінь МНС в Запорізькій, Київській, Миколаївський, Рівненській та Хмельницькій областях.

У 2000-2001 рр. було розроблено Глосарій термінів надзвичайних ситуацій.

У 2002 році в структурі Європейського центру техногенної безпеки було створено Міжнародний Центр моніторингу ліквідації наслідків ядерних та техногенних аварій (МЦМА).

TESEC уповноважено Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи проводити незалежний моніторинг наслідків ядерних та техногенних аварій на території України на основі "Положення про Міжнародний моніторинг наслідків аварій".

Перший пробний проект Міжнародного центру радіаційного моніторингу - створення мережі моніторингу в Зоні відчуження. Ключовою ціллю цієї системи є забезпечення постійної незалежної та міжнародно перевіреної інформації про радіологічні параметри підприємств з небезпечними технологіями та навколишнього середовища на території Зони відчуження.

Незалежний радіологічний моніторинг наслідків Чорнобильської аварії є хороший шанс продемонструвати ефективність міжнародного співробітництва

З метою визначення науково обґрунтованих шляхів впровадження засад сталого розвитку в Україні, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України разом з Європейським центром техногенної безпеки, Британською Радою та ПРООН в Україні провело 6-7 жовтня 2005 року Всеукраїнську науково-практичну конференцію з екологічних проблем сталого розвитку України.
У Конференції взяли участь провідні вчені Національної академії наук України, народні депутати України, керівники та фахівці державних органів виконавчої влади, представники міжнародних та громадських організацій.
по зміцненню техногенної безпеки в Європі.

26 квітня 2006 року виповнилось 20 років з дня Чорнобильської катастрофи. З метою ефективного використання набутого досвіду для підвищення ядерної та радіаційної безпеки у всьому світі 24-26 квітня 2006 року у м. Києві було проведено міжнародну конференцію “Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє”.

Чорнобильська катастрофа призвела до суттєвих змін не тільки в Україні, Білорусі та Росії, але й у всьому світі. Наслідки катастрофи мали великий політичний вплив та змінили ставлення до ядерної енергії у світовому масштабі. Були суттєво переглянуті міжнародні норми та правила радіаційного захисту, національні стратегії розвитку ядерної енергетики, заходи посилення ядерної безпеки та поводження з радіоактивними відходами. Після 20 років Чорнобильської катастрофи важливо проаналізувати ефективність заходів, ужитих протягом часу, що минув після трагедії, оцінити роботу, яка була виконана за останні десятиліття, та накреслити план дій на майбутнє.

Конференція організована Урядом України, представленим Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), спільно з урядами Республіки Білорусь та Російської Федерації, ПРООН, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ВООЗ, Європейською Комісією, Радою Європи, Європейським центром техногенної безпеки, інститутами IRSN (Франція) та GRS (Німеччина).

У роботі конференції прийняв участь Президент та Премєр Міністр України, Генеральний директор ЮНЕСКО, Заступники гендиректорів МАГАТЕ та ВОЗ, інші відомі політики, вчені, фахівці з 25 країн світу:

Австралії, Австрії, Білорусії, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Великої Британії, Вірменії, Греції, Італії,  Казахстану, Китаю, Кореї, Куби, Німеччини, Норвегії, Польщі, Росії, США, України, Угорщини, Франції, Швеції, Швейцарії, Японії

та відомих міжнародних організацій:

Європейської Комісії, Міжнародної агенції з атомної  енергії, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Програми розвитку ООН, Ради Європи

В цілому у роботі  конференції взяли участь більш 900 вчених, політиків та фахівців. Більш ніж 200 журналістів з провідних інформаційних агенцій світу висвітлювали роботу конференції.

Конференцією були прийняти Висновки та Рекомендації, які після остаточного редагування та узгодження з організаторами конференції будуть опубліковані та розповсюдженні у всьому світі.

Опубліковані матеріали конференції

 

 

Навчальна та наукова діяльність.

Щорічно TESEC проводить міжнародні літні школи “Методи післяаварійного радіомоніторингу”. В роботі міжнародних літніх шкіл приймали участь фахівці з Австрії, США, Кенії, Бразилії, Канади, Угорщини, Італії, Словенії, України та інших країн.

        

Регіональні навчальні курси МАГАТЕ з питань стратегії та процедур моніторингу було організовано спільно з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) на учбовій базі Європейського центру техногенної безпеки в два потоки: 12-17 липня 1999 року (англійською мовою), 19-24 липня 1999 року (російською мовою). Польові заняття проводились в Чорнобильській зоні відчуження. Загальна кількість людей, що пройшли навчання - 41. Курси були організовані для країн, що приймають участь в регіональному технічному проекті співробітництва "Гармонізація Національної Готовності у випадку ядерних аварій". В навчаннях англійською мовою прийняли участь представники Албанії, Вірменії, Болгарії, Хорватії, Чехії, Естонії, Греції, Угорщини, Ірану, Литви, Польщі, Румунії, Словенії, Туреччини та України. В навчаннях російською мовою прийняли участь представники Вірменії, Білорусі, Болгарії, Чехії, Естонії, Грузії, Угорщини, Казахстану, Латвії, Молдови, Російської Федерації, Словаччини та України. Лекції та практичні заняття проводились міжнародною командою викладачів, що були представниками МАГАТЕ, Англії, Словенії, Угорщини, Бєларусі, Чехії та України.

Роботи проводились згідно до плану проведення робіт в рамках регіонального проекту МАГАТЕ RER/9/050 "Гармонізація регіональної ядерної аварійної готовності", наказу Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №152 від 26.05.99 та Доручення Кабінету Міністрів України №6658/29 від 29.03.99.

Міжнародне співставлення мобільних лабораторій MORAL-12 проводилось Європейським центром техногенної безпеки (Україна) та Інститутом J. Stefan (Словенія) під егідою МАГАТЕ з 13-18 вересня 1999 року. Місцем проведення практичних робіт було вибрано Чорнобильську зону відчуження. Загальна кількість людей, що прийняли участь у співставленнях - 75. Кількість команд - 19. Кількість мобільних радіологічних одиниць - 24.

В співставленнях взяли участь мобільні лабораторії з Чехії, Словенії, Австрії, Словаччини, Швейцарії, Німеччини, Угорщини, Франції, України та від МАГАТЕ.

Європейським центром техногенної безпеки в 2001 році було розроблено комп’ютерну програму для моделювання сценаріїв гіпотетичних аварій на атомних електростанціях, створено базу даних можливих наборів початкових умов для моделювання аварій на ядерних реакторах. Беручи за основу початкові дані, дана комп’ютерна програма надає інформацію про ефективну дозу опромінення населення та щільність поверхневого забруднення різними радіонуклідами після початку викиду. Вся інформація відображається на реальній електронній карті України за допомогою пакету гео-інформаційних програм ARCVIEW.

Використання програми дає можливість швидко оцінити реальні наслідки ядерної аварії та надати інформацію для осіб, відповідальних за прийняття рішень, а також сприяти швидкому застосуванню контрзаходів для постраждалих населених пунктів і тих, які потенційно можуть підпасти під загрозу радіаційного забруднення в перші години після аварії. Це сприятиме ефективному співробітництву відповідних органів влади на етапі прийняття рішень та зменшити дози радіаційного опромінення, уникнувши істотних економічних збитків.

У 2001 році розроблено посібник “Процедури моніторингу у випадку ядерної чи радіологічної аварії”, який містить методики вимірювання та відбору проб, детальні вимоги до обладнання, персоналу і запису результатів для їх подальшої обробки та аналізу. В посібнику розглядаються аварії розміром від широкомасштабних аварій на ядерних реакторах до аварій з невеликою кількістю радіоактивних матеріалів.

В квітні 2001 року було проведено міжнародну конференцію "П‘ ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання" з метою створення бази для обміну знань, набутих після аварії, для підвищення безпеки, ефективного вирішення подолання її наслідків та зменшення ризиків можливих радіологічних катастроф в майбутньому.

Світова спільнота науковців та фахівців, представники України, Білорусі та Російської Федерації, а також міжурядових організацій зібралися для того, щоб обмінятися думками з приводу впливу на навколишнє середовище, медичних та соціальних наслідків Чорнобильської катастрофи, ефективності вже вжитих контрзаходів та тих, що плануються.

До роботи конференції велику увагу виявила світова спільнота. На її адресу надійшло 448 тез доповідей від наукових установ Республіки Австрія, Республіки Білорусь, Республіки Болгарія, Республіки Греція, Республіки Корея, Республіки Латвія, Федеративної Республіки Німеччини, Російської Федерації, України, Республіки Франція, Японії. У роботі конференції взяли участь 514 представників від 17 країн світу, представники 12 іноземних посольств в Україні. Серед учасників конференції були: заступник Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Кензо Ошіма, Віце-прем'єр-міністр Республіки Білорусь Новицький Г.В. та Міністр з надзвичайних ситуацій Астапов В.П., заступник Міністра Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Герасимова Н.В., Голова представництва Європейської Комісії в Україні Андре Ванхавербек, заступник Генерального директора МАГАТЕ Зігмунд Домарацький, виконавчий секретар Частково відкритої угоди Ради Європи Жан-П'єр Массює, представник ООН в Україні Даглас Гарднер, представники Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, члени Кабінету Міністрів України, інші офіційні особи та керівники громадських об'єднань України.

На секційних засіданнях заслухано 63 доповіді та розглянуто 112 стендових доповідей, виступило під час дискусій 153 учасники.

Конференція досягла своєї мети і виробила спільне бачення світової міжнародної наукової спільноти щодо екологічних, медичних та соціальних наслідків аварії та розробила висновки для використання їх при прийнятті рішень щодо подальшого подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, попередження ядерних та радіаційних аварій.

Порівняльний аналіз національної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації з системами інших країн.

В рамках міжнародного проекту з порівняльного аналізу системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру у 2003 році було розроблено лист запитів щодо структури систем та зібрані відповіді з 27 країн. Підготовлено та надіслано до ЧВУ відповіді стосовно національної системи запобігання та реагування на основі проведеного аналізу.

Міжнародний семінар із порівняльного аналізу нормативних баз управління ризиками на об’єктах підвищеної небезпеки

Семінар проведено з метою реалізації положень Резолюції про Євро-Середземноморську синергію, прийнятої Міністрами країн-членів ЧВУ Ради Європи щодо великомасштабних катастроф на нараді 3-4 жовтня 2002 р. (о. Бандол, Франція), та у відповідності із п. 7 рішення Наради директорів спеціалізованих центрів ЧВУ Ради Європи, (Париж, Франція, 20-21 січня 2003 р).

Семінар проведено в м. Києві 13-14 червня 2003 р.

У відповідності із програмою семінару було заслухано такі доповіді:

Порівняльний аналіз нормативної бази щодо управління промисловими аваріями (доповідач - Поярков В.О.);
Нормативна база Азербайджану щодо управління промисловими аваріями (доповідач: Бабаєв Г.);
Нормативна база Вірменії щодо управління промисловими аваріями (доповідач: Бадалян С.);
Нормативна база Молдови щодо управління промисловими аваріями (доповідач: Бантуш А.);
Законодавства держав – учасників Співтовариства Незалежних Держав в галузі забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях: аналіз і шляхи гармонізації (доповідач: Корнейчук Ю.);
Структура нормативної бази України щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного характеру (доповідач: Кушнір М., МНС України);
Порівняльний аналіз директив Seveso-II і української нормативної бази управління промисловими аваріями (доповідач: Ободовський І., Всеукраїнський НДІ цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру МНС України).

За матеріалами роботи семінару прийнято узгоджені проектні пропозиції і висновки, зокрема:

1. Учасники семінару, враховуючи положення Конвенції ООН про транскордонний вплив промислових аварій, Конвенції ООН про оцінку впливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті, Київського протоколу про стратегію оцінки навколишнього середовища, Резолюції про Євро-Середземноморську синергію, підтримують пропозиції України щодо уніфікації:

2. З метою реалізації пропозицій, викладених в п.1, учасники семінару пропонують створити робочу групу із представників Азербайджану, Вірменії, Грузії (при згоді), Молдови, Росії і України для підготовки пропозицій для міжнародного проекту, що включатиме такі основні етапи:

3. Учасники семінару обговорили проблеми регіонального співробітництва і вважають надзвичайно ефективним регулярне проведення нарад із регіонального співробітництва в рамках ЧВУ Ради Європи.

Учасники семінару із зацікавленістю ознайомились з інформацією про дослідження із порівняльного аналізу і гармонізації законодавств країн СНД в галузі управління ризиками надзвичайних ситуацій, які виконуються міждержавною Радою із надзвичайних ситуацій країн СНД на протязі останніх 4 років. Вони вважають її корисною для роботи, що проводиться в ЧВУ Ради Європи із порівняльного аналізу законодавства в галузі зменшення небезпеки природних і техногенних катастроф.

4. Учасники семінару вважають надзвичайно корисним створення регіонального (навчання російською мовою) учбового центру підвищення кваліфікації фахівців із міжнародного досвіду правового регулювання в галузі управління надзвичайними ситуаціями.

5. Учасники семінару вважають регіональну нараду ефективним інструментом для розробки програм зменшення транскордонних ризиків.

Підготовка та проведення робочої наради з питань розширення міжнародного співробітництва з використання Чорнобильських полігонів

4 лютого 2003 року було проведено нараду за участю провідних вчених України: академіка НАН України В.Бар’яхтара, академіка НАН України В.Шестопалова, академіка НАН України Е.Соботовича, академіка УААН Б.Прістера, д.б.н. М.Архіпова.

Учасники наради запропонували провести робочу нараду разом з представниками міжнародних організацій, національних інститутів, заінтересованих у використанні унікальних Чорнобильських полігонів для проведення спільних довготривалих досліджень і звернулися до міністра МНС України доручити ВНДІ ЦЗНТ організувати та провести у березні 2003 р., запропоновану робочу нараду, на що отримали згоду.

Нарада відбулася у м. Києві 11-12 березня 2003 року, в Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (вул. О.Гончара, 55), (12.03.2003 р. - у Рискаудиті, пр. Науки, 47).

Учасники наради:

Висновки наради

Учасники із зацікавленістю погодились у продовженні міжнародного співробітництва з використання Чорнобильських полігонів. Результати цієї співпраці будуть корисними для радіаційного захисту населення України та для міжнародного наукового товариства.

Учасники розробили перелік пропозицій для проектів франко-німецько-українського співробітництва у Чорнобильській зоні відчуження (додається), які будуть надані французьким, німецьким та українським керівникам для рішення та Європейській Комісії – для інформації.

Учасники надішлють запит до національних урядів, міжнародних організацій, Європейській Комісії щодо фінансування наданих франко-німецько-українських пропозицій спільних проектів у Чорнобильській зоні відчуження.

ПЕРЕЛІК ПРОПОЗИЦІЙ
для проектів франко-німецько-українського співробітництва
у Чорнобильській зоні відчуження

1

Динамічна радіоекологічна модель переходу радіонуклідів з ґрунту до рослинності

Технічне завдання
Параметризація моделі. Закладання експериментальних ділянок на забрудненій території, переважно у Зоні відчуження, з характеристиками ґрунту, репрезентативними для Європи. Розвиток моделі на основі одержаних результатів

2

Радіоекологічна модель біокруговороту радіонуклідів у природних та напівприродних лісових екосистемах

Технічне завдання
Параметризація моделі. Закладання експериментальних ділянок на забрудненій території, переважно у Зоні відчуження, в характерних для Північної Європи типах лісу. Розвиток моделі на основі одержаних результатів

3

Огляд сховищ РАВ та їх класифікація щодо радіаційного впливу на навколишнє середовище та людину

Технічне завдання.
Заміри полів потужності гама-радіації. Інтегральна оцінка забруднення (вміст радіонуклідів, аномальні ділянки, ґрунтові води, забруднення рослинності, геологічне середовище). Три-вимірне представлення ділянок РАВ.

4

Розробка методів радіомоніторингу

Проект пропозиції для 6ФП

5

Біологічний моніторинг рослинності та тварин під радіологічним впливом Зони відчуження

Технічне завдання
Характеристики біорізноманіття у Зоні відчуження. Визначення критичних видів.

6

Міграція радіонуклідів у нормальних та "особливих" геологічних умовах

Технічне завдання

7

Полігон для тестування методів дезактивації

Технічне завдання

8

Чорнобильський радіоекологічний полігон для інтегрального вивчення поведінки радіонуклідів у навколишньому середовищі

Технічне завдання

9

Спільний щорічний звіт щодо вивчення навколишнього середовища у Зоні відчуження

Технічне завдання

10

Динамічна радіоекологічна модель реабілітації навколишнього середовища

Технічне завдання
Параметризація моделей, закладення постійних експериментальних ділянок у Зоні відчуження. Розвиток моделі на основі одержаних даних.

Аналітичний звіт " Вплив на навколишнє середовище  і на цивільне населення поховань хімічної зброї і рекомендація для заходів для захисту проти цих ризиків "

Парламентський Асамблея Ради Європи в Рекомендації 1571(2002) " Зменшення ризиків для навколишнього середовища,  пов'язаних зі знищенням хімічної зброї " підкреслює погрозу, що несуть запаси старої хімічної зброї і не вибухнули боєприпаси, залишені у всіх військових зонах.

Навмисний або випадковий випуск отруйних бойових речовин у біосферу мав би трагічні наслідки, і для людського життя та здоров'я і для навколишнього середовища.

Основний інтерес - щодо можливого руйнування морського навколишнього середовища, і щодо включення у ланцюжки продуктів харчування запасами старої хімічної зброї затопленого в морі, особливо  в Північному морі і Балтійськом наприкінці  або після  Другої Світової Війни.

Парламентський Асамблея Ради Європи  рекомендувала Комітетові Міністрів включити в програму роботи ЧВУ провести дослідження цієї проблеми.

Комітет Постійних Кореспондентів ЧВУ доручив Європейському Центрові Техногенної Безпеки (TESEC),  підготувати звіт про те, як на  навколишнє середовище впливають запаси хімічної зброї і мірах, що можуть бути рекомендовані, щоб захистити цивільне населення проти цих ризиків.

Звіт був підготовлений у 2003 міжнародною групою експертів.

Звіт був представлений на ЗУСТРІЧІ КОМІТЕТУ ПОСТІЙНИХ КОРЕСПОНДЕНТІВ (Париж, Рада Європи , 21-22 жовтня 2003)

международное совещание

 

ВЛАСТИ И ОБЩЕСТВО ВМЕСТЕ К БЕЗОПАСНОЙ ЯДЕРНОЙ ЭНЕРГЕТИКЕ БУДУЩЕГО

 

Изучение Чернобыльского опыта для повышения безопасности ядерной энергетики в Европе: роль местных общин, органов власти и центрального правительства в готовности к чрезвычайным ситуациям и реагированию  

 

22-23 сентября 2008, Киев, Украина

ПРОГРАММА