International Conference

Fifteen Years after the Chornobyl Accident.

Lessons Learned



Executive Summary

 Kyiv, Ukraine, April 18-20, 2001




Organizers OF the CONFERENCE



Ministry of Ukraine of Emergencies and Affairs of Population Protection from the

Consequences of Chernobyl Catastrophe in co-operation with:


Russian Federation,

Ministry in Affairs of Civil Protection, Emergencies and

Liquidation of Disaster Consequences


Republic Belarus,

Committee on problems of Chornobyl NPP catastrophe consequences,


European Commission,


International Atomic Energy Agency,


UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs,


Council of Europe Open Partial Agreement on the Prevention of, Protection against and Organisation of Relief

in Major Natural and Technological Disasters,


National Academy of Science of Ukraine,


International Union of Radioecologists,


European Centre of Technogenic Safety,


Institute of Protection and Nuclear Safety, France


Nuclear Safety Institute, Germany



This Executive Summary of the results of the International Conference "Fifteen years after the Chernobyl accident. Lessons learned", held in Kiev on April 18-20, 2001, is based on the material provided in the national and invited reports, the session conclusions, as well as the conclusions of other international conferences.


The Conference recommends that this Executive Summary of the Conference be used for future decision-making.

The main aim of the Conference was:

- for the scientific community in the most affected countries to develop a common vision with the international scientific community with regard to the consequences of the Chernobyl disaster (in ecological, medical, social and other areas 15 years after the event);

- to draw conclusions and provide recommendations to allow authorities and decision-makers at both the national and international level to take further steps to mitigate the effects of the disaster;

- to elaborate a common international understanding of the current situation resulting from the accident and of the future initiatives which will be necessary to counter its effects.

Now that 15 years have passed since the Chernobyl disaster, it is possible to weigh up more fully its causes and consequences, as well as the effectiveness of the countermeasures implemented.

During those years many different views have been expressed on the radionuclide contamination of the areas, foodstuffs, water bodies and forests, on the state of the destroyed reactor, the number of casualties, and the consequences for public health. It is quite clear, however, that this disaster significantly changed the lives of millions of people - especially in Belarus, Russia and Ukraine - living in the most heavily contaminated areas.

Apart from the extent to which people's health was damaged by the "Chernobyl" radionuclides, events related to the accident, such as relocation, restrictions on agricultural and industrial production, other countermeasures implemented and information on conflicting assessments of the possible consequences, radically changed people's lives.


Not having any specialized knowledge of radiology, people could not assess for themselves the objectiveness of the information received via the press, radio and television. As a result, subjective perceptions of the possible accident consequences were many times worse than the realities of the situation. All this, together with the worsening economic situation and the disintegration of the USSR, turned the accident into a real catastrophe for millions of people, who have been categorized as "victims of the consequences of the Chernobyl nuclear power plant (ChNPP) accident".


Based on a common understanding of the causes and consequences of the accident, as well as the efficiency of the response, the Conference has determined the main lessons learned from the Chernobyl catastrophe and has drawn the following conclusions and recommendations.

Lessons learned from Chernobyl

1. The scale of the material losses and the financial cost of mitigating the consequences of the Chernobyl accident provide compelling evidence of the extremely high price of errors and shortcomings when ensuring the safety of nuclear power plants and of the need for strict compliance with international safety requirements during their design, construction and operation.

2. The accident has convincingly demonstrated, that the cost of ensuring the safety of nuclear facilities is significantly lower than that of dealing with accident consequences. Large-scale man-made accidents cause great social and economic damage to countries located in their area of influence. Hundreds of billions of US dollars’ worth of direct and indirect damages have been reported by Belarus, Russia and Ukraine as a result of the Chernobyl nuclear power plant accident over the past 15 years.

3. The Chernobyl accident has led to a part of the population developing an inadequate perception of radiation risk, which has caused psychological problems and, as a consequence, a deterioration in public health and quality of life.

4. The accident has shown the importance of strict compliance with the basic and technical safety principles for nuclear power plants, of continuous safety analysis of operating nuclear power plants and of their early upgrading in order to eliminate deviations, of active study and the introduction of leading world experience, and of taking thorough account of the human factor.

5. The accident has demonstrated the need to establish and support a high-level national emergency response system in case of man-made accidents.

6. The accident has demonstrated the danger of not bringing nuclear power under public control and has shown the need for open and objective dialogue with the public on all aspects of the safe use of nuclear energy.

7. The creation of the Chernobyl Exclusion Zone (ChEZ) was a justified measure not only in view of the need to evacuate the population from the most contaminated area, but also having regard to the follow-up tasks of mitigating the accident’s consequences. The Exclusion Zone is the most highly contaminated area and the largest source of radiation hazard to the surrounding populated areas. Thanks, moreover, to its natural and man-made barriers it has - and in future will continue to have - the important protective function of preventing the migration of radionuclides beyond its boundaries. Continuing activities to study, support and strengthen the barrier function of the ChEZ remains the most important focus of efforts to minimize the accident’s consequences.

8. The radioecological monitoring system established in the Exclusion Zone, including the “Shelter”, has enabled monitoring of the existing situation; however, it does not produce entirely reliable predictions of the radioecological and ecological situation, either for the Zone as a whole, or parts thereof.

9. The experience obtained over the past 15 years shows that a complete halt in economic activity in the Exclusion Zone is impossible because it does not lead to spontaneous recovery of the contaminated ecosystems to their original state. At the same time, there is an additional risk of radionuclide release outside the Zone. In many cases, spontaneous evolution leads to secondary negative radioecological and ecological consequences (forest fires, floods, outbreaks of plant and animal epidemics, and so on), which require human intervention in view of the hazard to populated areas.

10. Scientific co-operation thanks to the efforts of many countries (Belarus, Russia, Ukraine, countries of the European Union, USA, Japan and others) and international organizations (UN, WHO, IAEA) has produced important scientific results in nuclear and radiation safety, radioecology and radiation medicine, which are of significant practical importance. However, insufficient funding of national scientific research programmes and their lack of co-ordination do not facilitate the creation of a sound and comprehensive scientific research strategy. At both the national (Belarus, Russia, Ukraine) and international level, there is a need to develop and improve scientific research programmes which take into account the long-term tasks.

11. Managing the radioactive waste from the Chernobyl accident is becoming a more pressing and topical problem as time goes on. Despite the established national programmes and international projects on radioactive waste management, there is still no realistically balanced and sound (taking into account the “Shelter” aspect and decommissioning of the Chernobyl nuclear power plant) unified concept for radioactive waste management which includes all stages from collection and processing to final disposal.

12. Dealing with the consequences of the accident in the agro-industrial sector has become an important part of ensuring public radiation safety. The system of countermeasures developed has resulted in a decrease in exposure to the population and precluded the production of contaminated products.

13. Implementation of the agricultural countermeasures has revealed critical areas where even a relatively small amount of contamination of the soil by long-lived radionuclides leads to considerable contamination of plant and animal products due to the high rate of soil-to-plant radionuclide transfer. Failure to take this phenomenon sufficiently into account reduces the effectiveness of the countermeasures in agriculture and leads to irrational wastage of material resources.

14. The Chernobyl accident resulted in unprecedented exposure of the Belarussian, Russian and Ukrainian population. In view of its uniqueness in terms of spatial, temporal, professional and age specific factors, as well as the combination of external and internal exposure, it has no analogy in the entire history of man-made accidents.

15. In the fifteen-year post-accident period, most of the local population living in the contaminated areas have already received 60-80% of their anticipated life-time dose. Over the next 10-20 years, the main dose-related radionuclide in these areas will be 137Cs, accounting for up to 90% of the total additional dose. The internal dose, caused mainly by the consumption of locally-produced contaminated foodstuffs, accounts on average for 40-60% of the total “Chernobyl” dose, and in critical areas - up to 95%. In these critical areas countermeasures should focus on the consumption of "clean" foodstuffs.

16. At the time of the accident the medical services were not equipped to deal with or minimize the medical consequences of a large-scale man-made accident. The stable iodine prophylaxis was not administered in time or on a sufficient scale and protective measures such as sheltering and the replacement of contaminated with “clean” milk were barely used. The countermeasures to reduce psychological stress in the population were ineffective. In the initial phase of the accident and for the first five years thereafter, there was a shortage of medical personnel (doctors, nurses, laboratory workers) in the regional hospitals. On the whole, only the leading hospitals were able to provide high-quality, timely and proper treatment.

17. The early clinical effects in the first months after the accident were attributable to radiation (ionizing radiation of all types) and non-radiation (high concentration of chemical substances, changes in living conditions, inadequate psychological perception of the radiological hazards) factors.

18. However much money and effort is expended on improving nuclear safety, the probability of a nuclear accident will never be zero and, since people may suffer as a result, we should be prepared to minimize losses through timely response. Analysis of the response experience with respect to the Chernobyl accident provides a unique opportunity for improving the emergency response system, which should include well-defined procedures for action, trained personnel, the necessary instruments and equipment, criteria and mechanisms for decision-making developed in advance, and a system for training emergency workers. This experience should be integrated into international recommendations and methods for assessing, monitoring and responding to nuclear accidents.

19. The lack of objective and timely information to state authorities and the population about the accident at the Chernobyl nuclear power plant led to an inadequate response to its potential negative consequences on people’s living conditions and health, and also created the preconditions for socio-psychological stress.

20. The adoption of legislative acts and legal documents has allowed a significant easing of the socio–psychological situation among clean-up workers and the affected population.

Conclusions and recommendations for future action

1. The localization of the consequences of the Chernobyl accident and the speedy construction of the "Shelter" were positive outcomes of the concentrated efforts of government bodies, financial and material resources, and scientific, technical and economic potential, enabling considerable mitigation of the negative consequences of the accident.

2. Ukraine has taken the decision to decommission the Chernobyl nuclear power plant, an important step towards improving nuclear and radiation safety. Decommissioning of the Chernobyl nuclear power plant should be integrated into the overall Exclusion Zone strategy and other projects focusing on radioactive waste management and improving the environmental situation. Shutting down the Chernobyl nuclear power plant has created a number of social problems for workers and the inhabitants of Slavutich. Resolving them requires appropriate measures and urgent action on the part of the Government and the private sector, input from businesses and financial bodies, and international support.

3. Work on the "Shelter" will require comprehensive scientific support throughout its existence. It is necessary to continue studying the amount of nuclear fuel contained in the “Shelter”, as well as the physical and chemical processes which are changing the properties of the radioactive masses, and the radionuclide migration.

4. It is extremely important to adopt an optimal strategy for ensuring the safety of the “Shelter” and transforming it into an ecologically safe system. At the same time, ways of organizing future activities to manage the fuel-containing masses should be sought. Selecting technologies for the latter and the time-scale for implementing them should be co-ordinated with the plans and options for setting up a national infrastructure for managing high-level radioactive waste, including final disposal. Urgent resolution of the pressing problems of water migration and stabilization of the unstable structures should improve the safety of the “Shelter”.

5. Assessment of the Chernobyl Exclusion Zone’s barrier function, its reliability, the natural recovery processes and validation of possible additional protection measures and their implementation should be an important combined task of ongoing and future national and international scientific research and applied programmes.

6. Rehabilitation of the contaminated land in the Chernobyl Exclusion Zone and the enforced relocation zone should be based on maximum allowance for the natural recovery processes with a limited, focused human intervention. The return of the land to economic use should envisage the establishment of an ecologically safe and economically effective rehabilitation system.

7. It is necessary to improve the radioecological monitoring system of the Chernobyl Exclusion Zone and other contaminated areas by strengthening its predictive function, which is essential in order to take effective administrative decisions.

8. The complexity, importance and diversity of the long-standing problems that have arisen as a result of the accident make it necessary to support a high level of scientific research both now and in the future. It would make sense to improve the national and international co-ordination of such research.

9. It is necessary to co-ordinate, at the national and international level, efforts to implement radioactive waste management programmes and projects to transform the “Shelter” into an ecologically safe system, as well as Chernobyl nuclear power plant decommissioning projects.

10. In planning measures aimed at rehabilitating contaminated agricultural land, it is necessary above all to identify the critical areas where the chief radiation hazard factor for the population of Belarus, Russia and Ukraine is the intake of 137Cs with contaminated foodstuffs, especially milk. This problem should continue to have a high priority and be addressed by strengthening active countermeasures in fodder production and animal husbandry.

11. Investigations of the effects of radiation on biota in the Chernobyl Exclusion Zone have shown an increase in the frequency of radiation-induced chromosomal aberrations. Also, various genetic effects of chronic exposure have been reported. It would be useful to stimulate research into the radiological effects of small doses on biota and ecosystems, ensuring thorough dose monitoring.

12. The impact of the accident on the biota and the population should be examined, taking into account the following aspects:


- Chernobyl radioactive contamination occurred in areas previously subjected to various types of non-radioactive contamination and also characterized in some places by high natural radioactivity, mainly due to radioactive radon. Account should therefore be taken of their possible complex impact on organisms;

- the migration rate of radionuclides and their uptake by organisms is substantially affected by topographical and geochemical conditions, which should be taken into account in the specific evaluations.

13. Deterministic effects caused by radiation exposure and intensified by other accident factors (burns) have been observed. The early radiation effects led to the development of acute radiation syndrome (ARS) in 134 victims, whose radiation dose varied from 1 to 12 Gy. Of these, 28 died within the first three months as a result of combined radiation and non-radiation injuries, and a further 14 in subsequent years. The 92 ARS convalescents constitute a priority medical observation group and, in order to minimize the delayed stochastic effects, should be given all the necessary medication, diagnostic and medical services for the rest of their lives.

14. Regarding the stochastic effects in humans caused by the ionizing radiation which is characteristic for the Chernobyl accident, the following conclusions and recommendations have been made:


- the dramatic increase in radiation-induced thyroid cancers in children and adolescents in Belarus, Russia and Ukraine, which has been observed since 1991, continues to this day. Further thyroid cancer cases are expected in the coming decade in persons who were exposed as children and also in the clean-up workers of the accident in 1986. To minimize the effects of thyroid cancer among the exposed population and the clean-up workers, measures aimed at timely detection and treatment of these cases should be implemented;

- the possible increase noted in the incidence of leukaemia above the spontaneous level in the Russian clean-up workers and the fact that there is no increase in the incidence of leukaemia among the adult and child population living in the contaminated areas of the three States should be the subject of further standardized epidemiological studies. It is especially important that all diagnoses of leukaemia be confirmed by an international team of haematologists;

- some data from Ukrainian scientists have indicated a possible increase in the other solid cancers (breast cancer, lung cancer, urologic cancers, etc.) among the inhabitants of the contaminated areas and the clean-up workers, and this should be the subject of further epidemiological study;

- to date, studies on possible genetic defects, hereditary diseases and congenital anomalies, due to radiation effects of the Chernobyl accident have not been developed sufficiently. It is therefore essential to embark on research in this field, paying special attention to the children of clean-up workers and to children from the most highly contaminated regions who were exposed in utero.

15. Health effects of the consequences of the accident have been observed in clean-up workers and the population of contaminated areas for which the radiation dose effect relationship has not been established. Further studies are necessary to include other possible causes, such as, psychological and social consequences, ageing and the effect of screening, so as to identify their relevance to the following data:


- the progressive deterioration in the health of the 1986-1987 clean-up workers in the three countries;

- for a number of non-oncological diseases (diseases of the endocrine system, cardiovascular diseases, psychoneurotic disorders, etc.), the morbidity indexes among the clean-up workers, the population living in the contaminated areas and evacuees from the Exclusion Zone statistically significantly exceed the national averages for all citizens.

16. The mortality of the clean-up workers and the inhabitants of the contaminated areas does not exceed average mortality in the three countries. At the same time, it is necessary to continue research to assess the importance of the contribution of different factors in the mortality indexes.

17. A negative demographic trend has developed in the contaminated areas of Belarus, Russia and Ukraine. A variety of factors are resulting in a drop in the birth rate, a deterioration in women's reproductive health, an increase in complications during pregnancy and birth, and a deterioration in neonatal health. The public health services of the three countries should provide financial and social support to curb these negative trends.

18. The dynamics of change in the state of health of children affected by the Chernobyl accident in all three countries - Belarus, Russia and Ukraine - in the post-accident period is characterized by persistent negative tendencies: the morbidity rate is going up, the number of really healthy children is dropping, and disability is increasing.

19. The priorities for maintaining and improving children's health should be:

- ensuring the availability of qualified and specialized help;

-       carrying out preventive, therapeutic and rehabilitation measures;

- integration and co-ordination of the efforts of Belarus, Russia and Ukraine, and international organizations to develop and implement high-performance methods for the diagnosis, treatment and rehabilitation of children affected as a result of the accident at the Chernobyl nuclear power plant.

20. In the next 10 years (until 2010) we can expect a continuing trend towards increase in morbidity for many types of disease and, possibly, malignant neoplasms, in view of the natural ageing of the affected cohorts. The cohorts given priority for follow-up should be persons who have had ARS, clean-up workers who received radiation doses of more than 250 mSv, evacuees from the 30-km zone, persons with a high irradiation dose to the thyroid gland, pregnant women and children living in contaminated areas and born to highly irradiated parents.

21. It is advisable that the governments of Belarus, Russia and Ukraine continue to improve the health care system and social protection of those suffering as a result of the Chernobyl accident, paying special attention to exposed individuals who qualify for continuing medical follow-up services.

22. As before, many people do not have a realistic understanding of the continuing radiological situation and risk. To a certain extent this is preventing rehabilitation of the contaminated areas. More emphasis should be given to the establishment of a reliable public information system about the radiological situation.

23. At the present time there is a need to review the strategy for compulsory relocation of people from the contaminated areas in terms of socio-psychological and radiological factors. The governments of the three countries should develop their policy regarding the contaminated areas with a view to creating the conditions for real economic regeneration and social rehabilitation.

24. In order to improve the health of the people, and the economic and social conditions in the radionuclide contaminated areas, it is necessary to:

- improve the national approach to restoration of the economic and social infrastructure in the contaminated areas and in places where there are large evacuee populations, and establish favourable conditions for attracting domestic and foreign investment;

- ensure improvement of the medical service, and social and psychological rehabilitation of the population evacuated from the Exclusion Zone and enforced resettlement zone;

- provide optimized systematic countermeasures aimed at reducing the internal and external doses to the population in all areas contaminated by "Chernobyl" fallout where countermeasures are justified;

- develop a social and psychological network aimed at overcoming de-stabilizing psychological factors in all groups suffering, above all, from the “Chernobyl accident victim” syndrome, which prevents those affected from taking an active part in social and economic activities;

- create a rapid and objective system for informing the public about the radiological situation in the region, the effectiveness of the countermeasures, the scientific and medical recommendations for protection against the effects of ionizing radiation and new ways of overcoming the negative consequences of the accident.

25. It is necessary to continue activities on evaluating the consequences of the Chernobyl accident in order to ensure an adequate policy with regard to the contaminated areas, to implement a series of measures for the economic, social and psychological rehabilitation of the population, and also to provide information to the population.

26. The Conference has demonstrated the crucial importance of international co-operation in order to resolve the Chernobyl problems.

27. The participants of the International Conference are grateful to the Government of Ukraine and the other organizers for preparing and conducting such an important meeting.

28. The Conference instructs the Program Committee to disseminate widely this Executive Summary. In addition, the Conference papers should be summarized and disseminated.







Міжнародна конференція

П'ятнадцять років Чорнобильської катастрофи.

Досвід подолання



Київ, Україна, 18 – 20 квітня 2001 року


Організатори КОНФЕРЕНЦІЇ


Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з:


Російською Федерацією,

Міністерство у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та

ліквідації наслідків стихійних лих

Республікою Білорусь,

Комітет з проблем наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС

Європейською Комісією,

Міжнародним агентством з атомної енергії,

Офісом з координації гуманітарних питань ООН,

Частково відкритою угодою Ради Європи щодо запобігання, захисту та надання допомоги у разі великих природних та техногенних катастроф,

Національною академією наук України,

Міжнародним союзом радіоекологів,

Європейським центром техногенної безпеки,

Інститутом радіаційного захисту, Франція,

Інститутом ядерної безпеки, Німеччина.



Дані висновки міжнародної конференції “П’ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання”, яка відбулася у Києві 18-20 квітня 2001 року, ґрунтуються на матеріалах національних і запрошених доповідей, висновках засідань, а також висновках інших міжнародних конференцій.

Конференція рекомендує використовувати основні висновки для вироблення рішень у майбутньому.


Основна мета конференції:

Через 15 років, що минули після Чорнобильської катастрофи, можна більш зважено оцінити її причини, наслідки та ефективність вжитих контрзаходів.

Протягом цих років було висловлено багато різних думок про забруднення радіонуклідами територій і продуктів харчування, водних басейнів та лісів, про стан зруйнованого реактора, кількість загиблих і постраждалих, про наслідки для здоров’я людей. Однак, цілком зрозуміло, що ця катастрофа істотно змінила життя мільйонів людей, які мешкають на найбільш забрудненій території, перш за все у Білорусі, Росії та Україні. Незалежно від того, наскільки погіршила стан їх здоров’я дія “чорнобильських” радіонуклідів, такі події, пов’язані з аварією, як переселення, обмеження у виробництві сільськогосподарської та промислової продукції, інші вжиті контрзаходи, інформація про суперечливі оцінки можливих наслідків аварії радикально змінили уклад життя цих людей.

Відсутність спеціальних знань з радіології не дозволила населенню самостійно оцінити правдивість інформації, яка надавалась у пресі, по радіо та телебаченню. Тому суб’єктивне сприйняття можливих наслідків аварії набагато перевищило реальний стан справ.

Погіршення економічного стану, розпад СРСР – все це разом взяте зробило аварію дійсно катастрофою для мільйонів людей, перевівши їх в категорію “постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”.

Спираючись на спільне розуміння причин та наслідків аварії, а також ефективність реагування, конференція визначила основні уроки Чорнобильської катастрофи і зробила наступні висновки та рекомендації .


Уроки Чорнобиля

  1. Масштаби матеріальних втрат і фінансових затрат на ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії переконливо свідчать про надзвичайно високу ціну помилок і недоглядів у забезпеченні безпеки ядерних енергетичних установок і необхідність суворого дотримання міжнародних норм безпеки при їх розробці, створенні та експлуатації.
  2. Аварія переконливо продемонструвала, що витрати на забезпечення безпеки ядерних установок суттєво менші від витрат на ліквідацію наслідків можливих аварій. Великі техногенні катастрофи завдають величезної соціальної та економічної шкоди країнам, що знаходяться у зоні їх впливу. За оцінками вчених Білорусі, Росії та України прямі втрати і побічний збиток, нанесені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, для цих країн склали за минулі 15 років сотні мільярдів доларів США.
  3. Чорнобильська аварія сприяла формуванню у частини людей неадекватного сприйняття радіаційного ризику, який призвів до психологічного дискомфорту, і, як наслідок, - до погіршення стану здоров’я та якості життя.
  4. Аварія показала важливість суворого дотримання базовим і технічним принципам безпеки ядерних енергетичних установок, постійного аналізу безпеки діючих АЕС та їх оперативної модернізації для ліквідації виявлених відхилень, активного вивчення та впровадження передового світового досвіду, ретельного врахування людського фактору.
  5. Аварія продемонструвала необхідність створення і підтримки високого рівня національної системи реагування у випадку потенційно можливих техногенних аварій.
  6. Аварія продемонструвала небезпеку відгородження ядерної енергетики від контролю громадськості і показала необхідність відкритого і об’єктивного діалогу з нею за всіма аспектами безпечного використання ядерної енергії.
  7. Створення Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) було виправданим заходом не тільки у зв’язку з необхідністю евакуації населення з найбільш забрудненої території, а й у зв’язку з наступними завданнями по мінімізації наслідків аварії. Зона відчуження є найбільш забрудненим територіальним комплексом і найбільшим джерелом радіаційної небезпеки для навколишніх населених територій. Поряд з цим, вона виконує зараз і буде виконувати в майбутньому важливу захисну функцію – запобігання розповсюдженню радіонуклідів за межі ЧЗВ завдяки природним та техногенним бар’єрам. Продовження діяльності з вивчення, підтримки і посилення бар’єрної ролі ЧЗВ є найважливішим напрямком зусиль з мінімізації наслідків аварії.
  8. Створена система радіоекологічного моніторингу у зоні відчуження, включаючи об’єкт “Укриття”, дозволила відслідковувати існуючу ситуацію, однак вона не повною мірою забезпечує надійне прогнозування радіоекологічної та екологічної ситуації як в цілому, так і по окремих об’єктах зони.
  9. Досвід, накопичений за останні 15 років, показує, що у зоні відчуження неможливе повне зупинення господарської діяльності, так як це не призводить до мимовільного повернення забруднених екосистем до початкового стану, в то й же час створює додаткову небезпеку винесення радіоактивності за межі зони. Спонтанна еволюція у багатьох випадках призводить до вторинних негативних радіоекологічних та екологічних наслідків (лісові пожежі, паводки, епідеміологічні спалахи захворювань рослин і тварин та ін.), які потребують втручання людини у зв’язку з небезпекою для населених територій.
  10. Створена зусиллями багатьох країн (Білорусі, Росії, України, країн Європейського Союзу, США, Японії та ін.) та міжнародних організацій (ООН, ВОЗ, МАГАТЕ) практика наукової кооперації дозволила отримати важливі наукові результати в галузі ядерної та радіаційної безпеки, радіоекології, радіаційної медицини, які мають суттєве практичне значення. Разом з цим, недостатнє фінансування національних наукових досліджень та їх неповне узгодження не сприяють створенню обґрунтованої комплексної стратегії наукових досліджень. На національних (Білорусь, Росія і Україна) та міжнародному рівнях існує необхідність розвитку та поглиблення програм наукових досліджень з урахуванням довготривалих завдань.
  11. Проблема поводження з радіоактивними відходами (РАВ), що виникла в результаті аварії, з часом набуває все більшої гостроти та актуальності. Незважаючи на наявність національних програм та міжнародних проектів з поводження з РАВ, до цього часу відсутня реально зважена, обґрунтована (з урахуванням проблеми об’єкта “Укриття” та зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації) єдина концепція поводження з РАВ, яка включає в себе всі елементи дії від збору і обробки РАВ до їх захоронення.
  12. Ліквідація наслідків аварії в агропромисловому комплексі стала важливим елементом у забезпеченні радіаційної безпеки населення. Розроблена система контрзаходів сприяла зниженню доз опромінення населення і виключенню виробництва забрудненої продукції.
  13. Реалізація контрзаходів у сільському господарстві визначила наявність критичних зон, де навіть відносно невелике забруднення ґрунту довгоживучими радіонуклідами призводить до значних забруднень рослинної і тваринницької продукції за рахунок інтенсивного переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини. Недостатнє врахування цього феномену призводить до зниження ефективності контрзаходів у сільському господарстві і нераціонального витрачання матеріальних ресурсів.
  14. Чорнобильська аварія призвела до безпрецедентного опромінення населення Білорусі, Росії і України. За унікальністю структури: просторової, часової, професійно-вікової, а також за поєднанням зовнішнього і внутрішнього опромінення, вона не має аналогів у всій історії техногенних катастроф.
  15. За п'ятнадцять років після аварії основна частина населення, яка проживає на територіях зон радіоактивного забруднення, вже реалізувала від 60 до 80 % дози, очікуваної за все життя. На цих територіях протягом наступних 10 – 20 років основним дозоутворюючим радіонуклідом буде цезій-137, який сформує до 90% сумарної дози додаткового опромінення. При цьому дози внутрішнього опромінення за рахунок споживання забруднених продуктів харчування місцевого виробництва складають, в середньому, 40-60% “чорнобильських” сумарних доз, а в критичних зонах до 95 % , де контрзаходи необхідно націлювати на споживання “чистих” продуктів харчування.
  16. Медична служба на період аварії не була готова до ліквідації і мінімізації медичних наслідків великомасштабної техногенної катастрофи. Несвоєчасно і в недостатній мірі проведено профілактику стабільним йодом, практично не були використані такі захисні заходи, як укриття, заміна забрудненого молока “чистим”. Неефективними були контрзаходи по зменшенню психологічної напруги серед населення. У реґіональних медичних закладах в початковій фазі аварії, а потім протягом перших п’яти років, виник дефіцит медичних кадрів (лікарів, медсестер, лаборантів). Тільки провідні медичні заклади, в основному, забезпечували високоякісне лікування в оптимальні терміни і в повній мірі.
  17. Ранні клінічні ефекти в перші місяці після аварії були обумовлені як радіаційними (іонізуюче випромінювання всіх типів), так і нерадіаційними (висока концентрація хімічних речовин, зміна умов життя, неадекватне психологічне сприйняття радіаційної небезпеки) факторами аварії.
  18. Як би багато коштів і зусиль не витрачалось на підвищення ядерної безпеки, завжди існує імовірність ядерних аварій, і, враховуючи, що в результаті аварії можуть постраждати люди, ми повинні бути готовими скоротити втрати до мінімуму за рахунок своєчасного реагування. Аналіз досвіду реагування на Чорнобильську аварію є унікальним для вдосконалення системи аварійного реагування, яка повинна містити чіткі процедури дій, підготовлений персонал, необхідні прилади та обладнання, завчасно розроблені критерії і механізми прийняття рішень, системи підготовки кадрів рятувальників. Цей досвід повинен бути інтегрований в міжнародні рекомендації і методики оцінки, моніторингу і реагування на ядерні аварії.
  19. Відсутність об’єктивного і своєчасного інформування органів державного управління і населення про аварію на ЧАЕС призвело до неадекватного реагування на її можливі негативні наслідки для середовища існування людини і її здоров’я, а також створило передумови для формування соціально-психологічної напруги.
  20. Прийняття законодавчих актів і нормативно-правових документів дозволило в значній мірі полегшити соціально-психологічну обстановку серед ліквідаторів і постраждалого населення.


Висновки і рекомендації для діяльності в майбутньому

  1. Локалізація наслідків Чорнобильської аварії і створення в короткий термін об’єкта “Укриття” є позитивним досвідом концентрації зусиль урядових структур, фінансових і матеріальних ресурсів, науково-технічного і економічного потенціалу, що дозволило суттєво зменшити негативні наслідки аварії.
  2. Україна ухвалила рішення про виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації, що є важливим кроком у підвищенні ядерної і радіаційної безпеки. Виведення ЧАЕС з експлуатації має бути інтегрованим в загальну стратегію робіт у зоні відчуження та в інші проекти, спрямовані на поводження з РАВ і поліпшення екологічного стану. Зупинення ЧАЕС створило значні соціальні проблеми для персоналу і жителів м. Славутич. Їх рішення потребує адекватних заходів і термінових дій з боку уряду, приватного сектору, участі ділових і фінансових структур і міжнародного сприяння.
  3. Роботи на об’єкті “Укриття” потребують комплексного наукового супроводження на весь період його існування. Необхідно продовжувати дослідження кількості ядерного палива, що знаходиться в об’єкті “Укриття”, фізико-хімічних процесів, що обумовлюють зміни властивостей радіоактивних мас, міграції радіонуклідів.
  4. Надзвичайну вагу має вибір оптимальної стратегії для забезпечення безпеки об’єкта “Укриття” і його перетворення на екологічно безпечну систему. При цьому повинні бути забезпечені можливості для організації у майбутньому робіт із поводження з паливовміщуючими масами. Вибір технологій останніх і терміни їх реалізації повинні в обов’язковому порядку узгоджуватись з планами і можливостями створення національної інфраструктури з поводження з високоактивними відходами, включаючи їх остаточне захоронення. Термінове вирішення актуальних проблем міграції води і стабілізації нестійких будівельних конструкцій повинно підвищити безпеку об’єкта “Укриття”.
  5. Оцінка бар’єрної ролі Чорнобильської зони відчуження, її надійності, природних відновлювальних процесів і обгрунтування можливих додаткових захисних заходів, а також їх реалізація повинні бути важливим комплексним завданням національних і міжнародних наукових досліджень і прикладних програм, зараз і на перспективу.
  6. Реабілітація забруднених територій Чорнобильської зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення повинна базуватись на максимальному обліку природних відновлювальних процесів з обмеженим направленим втручанням людини. Повернення територій у сферу господарського використання повинно передбачати створення екологічно безпечної і економічно ефективної системи реабілітації.
  7. Необхідно удосконалити систему радіоекологічного моніторингу Чорнобильської зони відчуження та інших забруднених територій, посиливши її прогностичну функцію, потрібну для прийняття ефективних управлінських рішень.
  8. Складність, важливість і різноманітність проблем, які виникли в результаті аварії і існують протягом тривалого часу, викликають необхідність підтримання високого рівня наукових досліджень на даний час і в перспективі. Доцільно поглиблення національної і міжнародної координації таких досліджень.
  9. Необхідно узгодити зусилля з реалізації програм щодо поводження з радіоактивними відходами і проектів, пов’язаних з перетворенням об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему, а також зняття ЧАЕС з експлуатації на національному та міжнародному рівнях.
  10. Необхідно при плануванні заходів з реабілітації забруднених сільськогосподарських територій, перш за все, визначати критичні зони, де провідним фактором радіаційної небезпеки для населення Білорусі, Росії та України є надходження цезію-137 із забрудненими продуктами харчування, в основному з молоком. Ця проблема повинна залишатись пріоритетною і її вирішення потребує посилення активних контрзаходів у кормовиробництві і тваринництві.
  11. Дослідження ефектів опромінення на біологічних об’єктах у Чорнобильській зоні відчуження показали зростання частоти радіаційно-індукованих хромосомних аберацій. Крім того, показано наявність різних ефектів хронічного опромінення на генетичному рівні. Дослідження радіологічних ефектів малих доз на біологічних об’єктах і екосистемах у цілому доцільно активізувати із забезпеченням ретельного дозового контролю і супроводження.
  12. Вплив аварії на біологічні об’єкти і людину необхідно розглядати з урахуванням наступних обставин:
  1. Відмічено наявність детерміністичних ефектів опромінення, ускладнених іншими факторами аварії. Ранні ефекти радіації реалізовувалися розвитком у 134 постраждалих, доза опромінення яких, коливалася від 1 до 12 Грей гострого променевого синдрому; із вказаної кількості 28 померли протягом перших трьох місяців у зв’язку з несумісними з життям комбінованими радіаційними і нерадіаційними пошкодженнями, 14 померли в наступні роки. Ті, хто перехворів гострою променевою хворобою, є групою пріоритетного медичного нагляду і для мінімізації віддалених стохастичних ефектів повинні бути повністю забезпечені всіма медикаментозними засобами, діагностичними і лікувальними послугами протягом всього періоду життя хворих.
  2. Щодо стохастичних ефектів, зумовлених впливом іонізуючого випромінювання, характерного для Чорнобильської аварії, визначені наступні висновки і рекомендації:
  1. Показано наявність ефектів впливу наслідків аварії на здоров’я учасників ЛНА і населення забруднених територій, для яких не було встановлено зв’язку з дозами опромінення. Необхідне проведення подальших досліджень, в тому числі вивчення інших можливих причин, таких як психологічні і соціальні наслідки, вік, ефекти скринінга, для оцінки їх зв’язку з такими даними:
  1. Смертність серед учасників ЛНА і жителів забруднених радіонуклідами територій не перевищує аналогічних середньостатистичних показників у трьох країнах. Разом з тим, необхідно продовжити дослідження з оцінки значимості вкладу різних факторів у показники смертності.
  2. У зонах радіоактивного забруднення Білорусі, Росії і України розвиваються негативні демографічні тенденції. Спостерігається зниження народжуваності, погіршення репродуктивного здоров’я жінок, зростання частоти ускладнень вагітності і пологів, зниження якості здоров’я новонароджених. Державні та відомчі служби трьох країн повинні забезпечити фінансову і соціальну підтримку програм, спрямованих на усунення негативних тенденцій.
  3. Динаміка змін в стані здоров’я дітей, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії, у всіх трьох країнах – Білорусі, Росії і Україні в післяаварійний період характеризується стійкими негативними тенденціями: збільшується захворюваність, знижується число практично здорових дітей, зростає інвалідність.
  4. Пріоритетами для збереження і поліпшення здоров’я дітей повинні бути:
  1. У наступні 10 років (до 2010 року) можна очікувати збереження тенденцій збільшення захворюваності по багатьох класах хвороб і, можливо, злоякісних новоутворень з урахуванням природного старіння постраждалих контингентів. Контингентами пріоритетного спостереження повинні бути особи, які перенесли гостру променеву хворобу, учасники ЛНА з дозами опромінення більш як 250 мЗв, евакуйовані із 30-кілометрової зони, особи з високими дозами опромінення щитовидної залози, вагітні жінки і діти, які проживають на забруднених територіях і народжені від батьків, які одержали високі дози опромінення.
  2. Урядам Білорусі, Росії та України доцільно продовжити удосконалення системи медико–санітарного забезпечення і соціального захисту населення, яке постраждало в результаті Чорнобильської аварії, приділяючи особливу увагу контингентам пріоритетного медичного нагляду.
  3. Багато людей, як і раніше, мають необ’єктивне уявлення про радіологічну ситуацію і ризик. Це значною мірою перешкоджає реабілітації забруднених територій. Треба приділяти більше уваги створенню надійної системи інформування населення про радіаційний стан.
  4. За соціально – психологічними і радіологічними показниками на даний час існує необхідність перегляду стратегії обов’язкового відселення людей із зон радіоактивного забруднення. Державним органам, які приймають рішення, доцільно планувати свою політику стосовно забруднених територій з метою створення умов для реального економічного відродження і соціальної реабілітації.
  5. З метою поліпшення якості життя людей на забруднених радіонуклідами територіях необхідно:
  1. Необхідно продовжити роботи з оцінки наслідків Чорнобильської аварії для здійснення адекватної політики по відношенню до радіоактивно забруднених територій і проведення комплексу заходів з економічної, соціальної і психологічної реабілітації населення, а також його інформаційного забезпечення.
  2. Конференція продемонструвала виключну важливість міжнародного співробітництва для вирішення Чорнобильських проблем.
  3. Учасники міжнародної конференції висловлюють подяку урядові України та іншим організаторам за підготовку і проведення такої важливої зустрічі.

Конференція доручає Програмному комітетові широко розповсюдити дані основні висновки. Крім того, необхідно узагальнити матеріали конференції і поширити їх.






Международная конференция

Пятнадцать лет Чернобыльской катастрофы.

Опыт преодоления


Основные выводы

Киев, Украина, 18-20 апреля 2001 года



Организаторы КОНФЕРЕНЦИИ


Министерство по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты населения от

последствий Чернобыльской катастрофы вместе с:


Российской Федерацией,

Министерство по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям

и ликвидации последствий стихийных бедствий,


Республикой Беларусь,

Комитет по проблемам последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС,


Европейской Комиссией,


Национальной Академией Наук Украины,


Международным агентством по атомной энергии,


Офисом по координации гуманитарных вопросов ООН,


Частично открытым соглашением Совета Европы по предотвращению, защите и предоставлению помощи

в случае больших природных и техногенных катастроф,


Международным союзом радиоэкологов,


Европейским центром техногенной безопасности,


Институтом защиты и ядерной безопасности, Франция,


Институтом ядерной безопасности, Германия.



Данные выводы международной конференции "Пятнадцать лет Чернобыльской катастрофы. Опыт преодоления", состоявшейся в Киеве 18-20 апреля 2001 года, основаны на материалах национальных и приглашенных докладов, выводах заседаний, а также заключениях других международных конференций.

Конференция рекомендует использовать основные выводы для выработки решений в будущем.

Основная цель конференции:

Через 15 лет, прошедших после Чернобыльской катастрофы, можно более взвешено оценить ее причины, последствия и эффективность принятых контрмер.

В течение этих лет было высказано множество различных мнений о загрязнении радионуклидами территорий и продуктов питания, водных бассейнов и лесов, состоянии разрушенного реактора, количестве погибших и пострадавших, о последствиях для здоровья людей. Однако, совершенно ясно, что эта катастрофа существенно изменила жизнь миллионов людей, прежде всего, в Беларуси, России и Украине, проживающих на наиболее загрязненных территориях. Независимо от того, насколько ухудшило их здоровье действие "чернобыльских" радионуклидов, такие события, связанные с аварией, как переселение, ограничения в производстве сельскохозяйственной и промышленной продукции, другие принятые контрмеры, информация о противоречивых оценках возможных последствий аварии радикально изменили уклад жизни этих людей.

Отсутствие специальных знаний по радиологии не позволило населению самостоятельно оценить правдивость информации, подаваемой в печати, по радио, телевидению. В результате субъективное восприятие возможных последствий аварии во много раз превосходило реальное состояние дел. Ухудшение экономической обстановки, распад СССР - все это вместе взятое сделало аварию действительно катастрофой для миллионов людей, переведя их в категорию "пострадавшие в результате аварии на Чернобыльской АЭС".

Опираясь на совместное понимание причин и последствий аварии, а также эффективность реагирования, конференция определила основные уроки Чернобыльской катастрофы и сделала следующие выводы и рекомендации.


Уроки Чернобыля

  1. Масштабы материальных потерь и финансовых затрат на ликвидацию последствий Чернобыльской аварии убедительно свидетельствуют о чрезвычайно высокой цене ошибок и упущений в обеспечении безопасности ядерных энергетических установок и необходимости строгого следования при их разработке, создании и эксплуатации международным требованиям безопасности.
  2. Авария убедительно продемонстрировала, что затраты на обеспечение безопасности ядерных установок существенно меньше затрат на ликвидацию последствий возможных аварий. Крупные техногенные катастрофы наносят огромный социальный и экономический ущерб странам, которые находятся в зоне их влияния. По оценкам ученых Беларуси, России и Украины прямые потери и косвенный ущерб, понесенные вследствие аварии на Чернобыльской АЭС, для этих стран составили за прошедшие 15 лет сотни миллиардов долларов США.
  3. Чернобыльская авария способствовала формированию у части людей неадекватного восприятия радиационного риска, приведшего к психологическому дискомфорту, и, как следствие, – к ухудшению их здоровья и качества жизни.
  4. Авария показала важность строгого следования базовым и техническим принципам безопасности ядерных энергетических установок, постоянного анализа безопасности действующих АЭС и их оперативной модернизации для ликвидации выявленных отклонений, активного изучения и внедрения передового мирового опыта, тщательного учёта человеческого фактора.
  5. Авария продемонстрировала необходимость создания и поддержания высокого уровня национальной системы реагирования в случае потенциально возможных техногенных аварий.
  6. Авария продемонстрировала опасность ограждения ядерной энергетики от контроля общественности и показала необходимость открытого и объективного диалога с ней по всем аспектам безопасного использования ядерной энергии.
  7. Создание Чернобыльской зоны отчуждения (ЧЗО) было оправданным мероприятием не только в связи с необходимостью эвакуации населения из наиболее загрязненной территории, но и в связи с последующими задачами по минимизации последствий аварии. Зона отчуждения является наиболее загрязнённым территориальным комплексом и наибольшим источником радиационной опасности для окружающих населённых территорий. Наряду с этим, она выполняет сейчас и будет выполнять в будущем важную защитную функцию - предотвращение распространения радионуклидов за пределы ЧЗО благодаря природным и техногенным барьерам. Продолжение деятельности по изучению, поддержанию и усилению барьерной роли ЧЗО является важнейшим направлением усилий по минимизации последствий аварии.
  8. Созданная система радиоэкологического мониторинга в зоне отчуждения, включая объект "Укрытие", позволила отслеживать существующую ситуацию, однако она не в полной мере обеспечивает надежное прогнозирование радиоэкологической и экологической ситуации как в целом, так и по отдельным объектам зоны.
  9. Опыт, накопленный за последние 15 лет, показывает, что в зоне отчуждения невозможно полное прекращение хозяйственной деятельности, так как это не приводит к самопроизвольному возвращению загрязнённых экосистем в первоначальное состояние, в то же время создает дополнительную опасность выноса радиоактивности за пределы зоны. Самопроизвольная эволюция во многих случаях приводит к вторичным негативным радиоэкологическим и экологическим последствиям (лесные пожары, наводнения, эпидемические вспышки заболеваний растений и животных и т.п.), которые требуют вмешательства человека в связи с опасностью для населенных территорий.
  10. Созданная усилиями многих стран (Беларуси, России, Украины, стран Европейского союза, США, Японии и других) и международных организаций (ООН, ВОЗ, МАГАТЭ) практика научной кооперации позволила получить важные научные результаты в области ядерной и радиационной безопасности, радиоэкологии, радиационной медицины, имеющие существенное практическое значение. Наряду с этим, недостаточное финансирование национальных научных исследований и неполная их согласованность не способствуют созданию обоснованной комплексной стратегии научных исследований. На национальных (Беларусь, Россия и Украина) и международном уровнях существует необходимость развития и углубления программ научных исследований с учётом долговременных задач.
  11. Проблема обращения с радиоактивными отходами (РАО), возникшими в результате аварии, с течением времени приобретает всё большую остроту и актуальность. Несмотря на наличие национальных программ и международных проектов по обращению с РАО, до сих пор отсутствует реалистично взвешенная, обоснованная (с учетом проблемы объекта "Укрытие" и снятия Чернобыльской АЭС с эксплуатации) единая концепция обращения с РАО, включающая в себя все элементы действий от сбора и обработки РАО до их захоронения.
  12. Ликвидация последствий аварии в агропромышленном комплексе стала важным элементом в обеспечении радиационной безопасности населения. Разработанная система контрмер привела к снижению доз облучения населения и исключила производство загрязненной продукции.
  13. Реализация контрмер в сельском хозяйстве показала наличие критических зон, где даже относительно небольшое загрязнение почвы долгоживущими радионуклидами приводит к существенному загрязнению растительной и животноводческой продукции за счёт интенсивного перехода радионуклидов из почвы в растения. Недостаточный учёт этого феномена приводит к снижению эффективности контрмер в сельском хозяйстве и нерациональному расходованию материальных ресурсов.
  14. Чернобыльская авария привела к беспрецедентному облучению населения Беларуси, России и Украины. По уникальности структуры: пространственной, временной, профессионально-возрастной, а также по сочетанию внешнего и внутреннего облучения, она не имеет аналогов во всей истории техногенных катастроф.
  15. За пятнадцать лет после аварии у основной части населения, проживающего на территориях зон радиоактивного загрязнения, уже реализовано от 60 до 80% дозы, ожидаемой за всю жизнь. На этих территориях на протяжении следующих 10-20 лет основным дозообразующим радионуклидом будет 137Cs, который сформирует до 90% суммарной дозы дополнительного облучения. При этом дозы внутреннего облучения за счет потребления загрязненных продуктов питания местного производства составляют в среднем 40-60% "чернобыльских" суммарных доз, а в критических зонах – до 95%, где контрмеры необходимо нацелить на потребление "чистых" продуктов питания.
  16. Медицинская служба на период аварии не была готова к ликвидации и минимизации медицинских последствий крупномасштабной техногенной катастрофы. Несвоевременно и в недостаточной мере проведена профилактика стабильным йодом, практически не были использованы такие защитные меры, как укрытие, замена загрязненного молока "чистым". Неэффективными были контрмеры по уменьшению психологической напряженности среди населения. В региональных медицинских учреждениях в начальной фазе аварии, а затем в течение первых пяти лет, возник дефицит медицинских кадров (врачей, медсестер, лаборантов). Только ведущие медицинские учреждения, в основном, обеспечивали высококачественное лечение в оптимальные сроки и в полной мере.

  18. Ранние клинические эффекты в первые месяцы после аварии были обусловлены как радиационными (ионизирующее излучение всех типов), так и нерадиационными (высокая концентрация химических веществ, изменения условий жизни, неадекватное психологическое восприятие радиационной опасности) факторами аварии.
  19. Как бы много средств и усилий не тратилось на повышение ядерной безопасности, всегда существует вероятность ядерных аварий и, учитывая, что в результате могут пострадать люди, мы должны быть готовыми сократить потери до минимума за счет своевременного реагирования. Анализ опыта реагирования на Чернобыльскую аварию является уникальным для совершенствования системы аварийного реагирования, которая должна включать четкие процедуры действий, подготовленный персонал, необходимые приборы и оборудование, заранее разработанные критерии и механизмы принятия решений, систему подготовки кадров спасателей. Этот опыт должен быть интегрирован в международные рекомендации и методики оценки, мониторинга и реагирования на ядерные аварии.
  20. Отсутствие объективного и своевременного информирования органов государственного управления и населения об аварии на ЧАЭС привело к неадекватному реагированию на ее возможные негативные последствия для среды обитания человека и его здоровья, а также создало предпосылки для формирования социально-психологической напряженности.
  21. Принятие законодательных актов и нормативно-правовых документов позволило в значительной мере облегчить социально-психологическую обстановку среди ликвидаторов и пострадавшего населения.


Выводы и рекомендации для деятельности в будущем

  1. Локализация последствий Чернобыльской аварии и создание в короткие сроки объекта "Укрытие" явились позитивным опытом концентрации усилий правительственных структур, финансовых и материальных ресурсов, научно-технического и экономического потенциала, что позволило существенно уменьшить негативные последствия аварии.
  2. Украина приняла решение о выводе Чернобыльской АЭС из эксплуатации, что является важным шагом по повышению ядерной и радиационной безопасности. Вывод ЧАЭС из эксплуатации должен быть интегрирован в общую стратегию работ в зоне отчуждения и другие проекты, направленные на обращение с РАО и улучшение экологической обстановки. Остановка ЧАЭС создала значительные социальные проблемы для персонала и жителей г.Славутича. Их решение требует адекватных мер и срочных действий со стороны правительства, частного сектора, участия деловых и финансовых структур и международного содействия.
  3. Работы на объекте "Укрытие" требуют комплексного научного сопровождения на весь период его существования. Необходимо продолжить исследования количества ядерного топлива, находящегося в объекте "Укрытие", физико-химических процессов, обуславливающих изменения свойств радиоактивных масс, миграции радионуклидов.
  4. Чрезвычайную важность имеет выбор оптимальной стратегии для обеспечения безопасности объекта "Укрытие" и его преобразования в экологически безопасную систему. При этом должны быть обеспечены возможности для организации в будущем работ по обращению с топливо содержащими массами. Выбор технологий последних и сроки их реализации должны в обязательном порядке согласовываться с планами и возможностями создания национальной инфраструктуры по обращению с высокоактивными отходами, включая их окончательное захоронение. Срочное решение актуальных проблем миграции воды и стабилизации неустойчивых строительных конструкций должно повысить безопасность объекта "Укрытие".
  5. Оценка барьерной роли Чернобыльской зоны отчуждения, её надёжности, природных восстановительных процессов и обоснования возможных дополнительных защитных мероприятий, а также их реализация должны быть важной комплексной задачей национальных и международных научных исследований и прикладных программ сейчас и на перспективу.
  6. Реабилитация загрязнённых территорий Чернобыльской зоны отчуждения и зоны безусловного (обязательного) отселения должна базироваться на максимальном учёте природных восстановительных процессов с ограниченным, направленным вмешательством человека. Возвращение территорий в сферу хозяйственного использования должно предусматривать создание экологически безопасной и экономически эффективной системы реабилитации.
  7. Необходимо усовершенствовать систему радиоэкологического мониторинга Чернобыльской зоны отчуждения и других загрязненных территорий, усилив её прогностическую функцию, необходимую для принятия эффективных управленческих решений.
  8. Сложность, важность и разнообразие проблем, возникших в результате аварии и существующих в течение длительного времени, вызывают необходимость поддержания высокого уровня научных исследований в настоящее время и в перспективе. Целесообразно углубление национальной и международной координации таких исследований.
  9. Необходимо согласовать усилия по реализации программ по обращению с радиоактивными отходами и проектов, связанных с превращением объекта "Укрытие" в экологически безопасную систему, а также снятием ЧАЭС с эксплуатации на национальном и международном уровнях.
  10. Необходимо при планировании мероприятий по реабилитации загрязнённых сельскохозяйственных территорий, прежде всего, выделять критические зоны, где ведущим фактором радиационной опасности для населения Беларуси, России и Украины является поступление 137Cs с загрязненными продуктами питания, в основном, с молоком. Эта проблема должна оставаться приоритетной и ее разрешение требует усиления активных контрмер в кормопроизводстве и животноводстве.
  11. Исследования эффектов облучения на биологических объектах в Чернобыльской зоне отчуждения показали возрастание частоты радиационно-индуцированных хромосомных аберраций. Кроме того, показано наличие различных эффектов хронического облучения на генетическом уровне. Исследования радиологических эффектов малых доз на биологических объектах и экосистемах в целом целесообразно активизировать с обеспечением тщательного дозового контроля и сопровождения.
  12. Воздействие аварии на биологические объекты и человека необходимо рассматривать с учётом следующих обстоятельств:
  1. Отмечено наличие детерминистических эффектов облучения, усугубленных другими факторами аварии. Ранние эффекты радиации реализовались развитием у 134 пострадавших, доза облучения которых колебалась от 1 до 12 Грей, острого лучевого синдрома; из указанного количества 28 умерли в течение первых трех месяцев в связи с несовместимыми с жизнью комбинированными радиационными и нерадиационными повреждениями, 14 - в последующие годы. Переболевшие острой лучевой болезнью являются группой приоритетного медицинского наблюдения и для минимизации отдаленных стохастических эффектов должны быть полностью обеспечены всеми медикаментозными средствами, диагностическими и лечебными услугами на протяжении всего периода жизни больных.
  2. Относительно стохастических эффектов, обусловленных воздействием ионизирующего излучения, характерного для Чернобыльской аварии, определены следующие выводы и рекомендации:
  1. Показано наличие эффектов воздействия последствий аварии на здоровье участников ЛПА и население загрязнённых территорий для которых не было установлено связи с дозами облучения. Необходимо проведение дальнейших исследований, в том числе изучение других возможных причин, таких как психологические и социальные последствия, возраст, эффекты скрининга, для оценки их связи со следующими данными:
  1. Смертность среди участников ЛПА и жителей загрязненных радионуклидами территорий не превышает аналогичных среднестатистических показателей в трех странах. Вместе с тем, необходимо продолжить исследования по оценке значимости вклада различных факторов в показатели смертности.
  2. В зонах радиоактивного загрязнения Беларуси, России и Украины развиваются негативные демографические тенденции. Наблюдается снижение рождаемости, ухудшение репродуктивного здоровья женщин, рост частоты осложнений беременности и родов, снижение качества здоровья новорожденных. Государственные и ведомственные службы трех стран должны обеспечить финансовую и социальную поддержку программ, направленных на устранение негативных тенденций.
  3. Динамика изменений в состоянии здоровья детей, пострадавших в результате Чернобыльской аварии, во всех трех странах - Беларуси, России и Украине - в послеаварийный период характеризуется стойкими негативными тенденциями: увеличивается заболеваемость, снижается число практически здоровых детей, растет инвалидность.
  4. Приоритетами для сохранения и улучшения здоровья детей должны быть:
  1. В последующие 10 лет (до 2010 года) можно ожидать сохранения тенденций увеличения заболеваемости по многим классам болезней и, возможно, злокачественных новообразований, с учетом естественного старения пострадавших контингентов. Контингентами приоритетного наблюдения должны быть лица, перенесшие острую лучевую болезнь, участники ЛПА с дозами облучения более 250 мЗв, эвакуированные из 30-километровой зоны, лица с высокими дозами облучения щитовидной железы, беременные женщины и дети, проживающие на загрязненных территориях и родившиеся от родителей получивших высокие дозы облучения.
  2. Правительствам Беларуси, России и Украины целесообразно продолжить совершенствование системы медико-санитарного обеспечения и социальной защиты населения, пострадавшего в результате Чернобыльской аварии, уделяя особое внимание контингентам приоритетного медицинского наблюдения.
  3. Многие люди по-прежнему имеют необъективное представление о радиологической ситуации и риске. Это в определенной мере препятствует реабилитации загрязненных территорий. Должно уделяться больше внимания созданию надежной системы информирования населения о радиационной обстановке.
  4. По социально-психологическим и радиологическим показателям в настоящее время существует потребность пересмотра стратегии обязательного отселения людей из зон радиоактивного загрязнения. Государственным органам, принимающим решения, целесообразно строить свою политику по отношению к загрязненным территориям с целью создания условий для реального экономического возрождения и социальной реабилитации.
  5. С целью улучшения качества жизни людей на загрязненных радионуклидами территориях необходимо:
  1. Необходимо продолжить работы по оценке последствий Чернобыльской аварии для осуществления адекватной политики по отношению к радиоактивно загрязненным территориям и проведения комплекса мер по экономической, социальной и психологической реабилитации населения, а также его информационного обеспечения.
  2. Конференция продемонстрировала исключительную важность международного сотрудничества для решения Чернобыльских проблем.
  3. Участники международной конференции благодарят правительство Украины и других организаторов за подготовку и проведение столь важной встречи.

Конференция поручает Программному комитету широко распространить настоящие основные выводы. Кроме того, необходимо обобщить материалы конференции и распространить их.